Багатовікова історія Кіпру – це нескінченна низка завоювань та зміни правителів.

Це грецьке коріння та християнські реліквії.

Душа цієї країни спокійна та некваплива, адже обставини змінюються, а острів залишається.

І нескінченне море, з якого колись почалося моє сприйняття синього у безлічі відтінків, нюансів та контрастів, охоплює обрій — куди тільки не подивишся. Воно куліси та декорації амфітеатру Куріона, воно дорога та годувальник.

Кіпр, неначе маленький рибальський човник з вітрилом ширяє в цьому морі, несучи блакить і бірюзою, кобальтом і переливами білизни.

Ця картина написана мною в рамках проекту “Крила”, над яким я працюю від початку карантину і досі. Народився задум – парними, однаковими за розміром полотнами передати якусь конкретну місцевість, характерну для цієї держави однією картині з пари, але в інший – свої враження у тому, що є суть цієї країни. Поставити спина до спини реалізм та суб’єктивну абстракцію.